Синтаксичні конструкції визначення резервного сервера¶

Список записів серверів, відокремлених комами. Між комами можна використовувати довільну кількість пробілів. Порядок у списку визначає пріоритет. У списку може бути будь-яка кількість записів серверів.

Для кожного з параметрів налаштування з увімкненим резервним отриманням існує два варіанти: основний і резервний. Ідея полягає у тому, що сервери з основного списку мають вищий пріоритет за резервні сервери, пошук же на резервних серверах виконується, лише якщо не вдасться з’єднатися з жодним з основних серверів. Якщо буде вибрано резервний сервер, встановлюється час очікування у 31 секунду. Після завершення часу очікування SSSD періодично намагатиметься повторно встановити з’єднання з основними серверами. Якщо спроба буде успішною, поточний активний резервний сервер буде замінено на основний.

Механізм визначення резервного сервера¶

Механізмом резервного використання розрізняються окремі комп’ютери і служби. Спочатку модуль намагається визначити назву вузла вказаного комп’ютера. Якщо спроби визначення зазнають невдачі, комп’ютер вважатиметься від’єднаним від мережі. Подальших спроб встановити з’єднання з цим комп’ютером для всіх інших служб не виконуватиметься. Якщо вдасться виконати визначення, модуль зробити спробу встановити з’єднання зі службою на визначеному комп’ютері. Якщо спроба з’єднання зі службою не призведе до успіху, непрацездатною вважатиметься лише служба, модуль автоматично перемкнеться на наступну службу. Комп’ютер служби вважатиметься з’єднаним з мережею, можливі подальші спроби використання інших служб.

Подальші спроби встановлення з’єднання з комп’ютерами або службами, позначеними як такі, що перебувають поза мережею, буде виконано за певний проміжок часу. У поточній версії цей проміжок є незмінним і дорівнює 30 секундам.

Якщо список комп’ютерів буде вичерпано, основний модуль перейде у режим автономної роботи і повторюватиме спроби з’єднання кожні 30 секунд.

Налаштування¶

Якщо серверів не буде вказано, модуль автоматично використає визначення служб для пошуку сервера. Крім того, користувач може використовувати і фіксовані адреси серверів і виявлення служб. Для цього слід вставити особливе ключове слово, «_srv_», до списку серверів. Пріоритет визначається за вказаним порядком. Ця можливість є корисною, якщо, наприклад, користувач надає перевагу використанню виявлення служб, якщо це можливо, з поверненням до використання певного сервера, якщо за допомогою DNS не вдасться виявити жодного сервера.

Назва домену¶

З докладнішими відомостями щодо параметра «dns_discovery_domain» можна ознайомитися на сторінці підручника (man) sssd.conf(5).

Протокол¶

Запитами зазвичай визначається протокол _tcp. Виключення документовано у описі відповідного параметра.

Також прочитайте¶

Докладніші відомості щодо механізмів визначення служб можна знайти у RFC 2782.

Алгоритм встановлення відповідності¶

Active Directory надає значення objectSID для всіх об’єктів користувачів і груп у каталозі. Таке значення objectSID можна розбити на компоненти, які відповідають профілю домену Active Directory та відносному ідентифікатору (RID) об’єкта користувача або групи.

Алгоритмом встановлення відповідності ідентифікаторів SSSD передбачено поділ діапазону доступних UID на розділи однакових розмірів, які називаються «зрізами». Кожен зріз відповідає простору, доступному певному домену Active Directory.

Коли SSSD вперше зустрічає запис користувача або групи певного домену, SSSD віддає один з доступних зрізів під цей домен. З метою уможливлення відтворення такого призначення зрізів на різних клієнтських системах, зріз вибирається за таким алгоритмом:

Рядок SID передається алгоритмові murmurhash3 з метою перетворення його на хешоване 32-бітове значення. Для вибору зрізу використовується ціла частина від ділення цього значення на загальну кількість доступних зрізів.

Зауваження: за такого алгоритму можливі збіги за хешем та відповідною цілою частиною від ділення. У разі виявлення таких збігів буде вибрано наступний доступних зріз, але це може призвести до неможливості відтворити точно такий самий набір зрізів на інших комп’ютерах (оскільки в такому разі на вибір зрізів може вплинути порядок, у якому виконується обробка даних). Якщо ви зіткнулися з подібною ситуацією, рекомендуємо вам або перейти на використання явних атрибутів POSIX у Active Directory (вимкнути встановлення відповідності ідентифікаторів) або налаштувати типовий домен з метою гарантування того, що принаймні цей домен матиме еталонні дані. Докладніше про це у розділі «Налаштування».

Налаштування¶

Мінімальне налаштовування (у розділі “[domain/НАЗВА_ДОМЕНУ]”):

ldap_id_mapping = True
ldap_schema = ad

За типових налаштувань буде створено 10000 зрізів, кожен з яких може містити до 200000 ідентифікаторів, починаючи з 10001 і аж до 2000100000. Цього має вистачити для більшості розгорнутих середовищ.

Додаткові налаштування

Добре відомі SID¶

У SSSD передбачено підтримку пошуку назв за добре відомими (Well-Known) SID, тобто SID із особливим запрограмованим призначенням. Оскільки типові користувачі і групи, пов’язані із цими добре відомими SID не мають еквівалентів у середовищі Linux/UNIX, ідентифікаторів POSIX для цих об’єктів немає.

Простір назв SID упорядковано службами сертифікації, які виглядають як інші домени. Службами сертифікації для добре відомих (Well-Known) SID є

Написані літерами верхнього регістру ці назви буде використано як назви доменів для повернення повних назв добре відомих (Well-Known) SID.

Оскільки деякі з програм надають змогу змінювати дані щодо керування доступом на основі SID за допомогою назви, а не безпосереднього використання, у SSSD передбачено підтримку пошуку SID за назвою. Щоб уникнути конфліктів, для пошуку добре відомих (Well-Known) SID приймаються лише повні назви. Отже, не можна використовувати як назви доменів у sssd.conf такі назви: «NULL AUTHORITY», «WORLD AUTHORITY», «LOCAL AUTHORITY», «CREATOR AUTHORITY», «NT AUTHORITY» та «BUILTIN».